Графська пристань
Розташована на західному березі Південної бухти, на площі Нахімова в Севастополі. Спочатку пристань була дерев'яною, з 1787 року її було перебудовано та сходи замінено на кам'яні, а 1846 року була побудована нова пристань, яка спускається до моря пологими парадними сходами, які прикрашені мармуровими левами. Виготовлені сходи з інкераманського каменю. В середині тридцятих років 19 століття пристань була подовжена та до неї добудований караульний будиночок з кімнатою для приїжджих, автором даного проекту є військовий інженер Джон Уптон. Від пристані йдуть широкі сходи, які ведуть до колонади з інкерманського каменю, ці колони розташовані по шість штук в кожному з рядів. Висота колонади сягає 6,5 метрів, довжина 18,2 метри та ширина – 2,8 метрів. Також в нішах були встановлені чотири мармурові статуї, та мармурові лежачі леви – біля самого спуску до моря.
Воронцовський палац
Розташований біля підніжжя гори Ай-Петрі в м. Алупка. Палац будувався з 1828 по 1848 роки за проектом англійського архітектора Едуарда Блора – «батька» Вестмінстерського абатства та частини фасадів Букінгемського палацу. Палац поєднує в собі абсолютно різні історичні архітектурні стилі - від неоготики до неомавританського стилю. У ньому гармонійно поєднані чудернацьке і манірне англійське зодчество, багаті східні мотиви та готичні елементи. Саме тут 8 лютого 1945 було остаточно визначено кількість країн — учасниць установчої конференції Організації Об'єднаних Націй, час і місце її скликання.
Генуезька фортеця
Фортеця розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою (Киз-Кулле-Буру). Більшість будівель Судацької фортеці, що збереглись до наших днів, належать генуезькому періоду, тому її іменують «генуезькою». Загальна площа фортеці – майже 30 гектарів, довжина мурів по периметру – більше 2-х кілометрів. Стіни двометрової товщини досягають 6-8 метрів у висоту. Генуезька фортеця прикрашена 14-ма збереженими баштами, (висотою до 15 метрів) що надають їй неперевершеного вигляду.
Херсонес Таврійський
Херсонес Таврійський – така назва була у міста, заснованого давньогрецькими колоністами понад дві з половиною тисячі років тому на південному заході Кримського півострова. Це найбільша у світі пам'ятка доби Великої Романії, більш відомої як Візантія. Довгі століття завдяки потужним оборонним стінам Херсонесу вдавалося успішно захищатися від постійних набігів кочівників. Але в кінці XIV століття під натиском місто все-таки впало, його спалили і зруйнували, що і поклало кінець існуванню Херсонеса. Минув час, руїни колись великого, прекрасного міста були поховані під землею. Згідно з церковними переказами та історичними свідченнями, хрещення Великого князя Володимира відбулося в 988 році саме в місті Херсонес, або Корсунь, як його називали давні русичі.